Забезпечення якості статей Edgepedia
1 листопада 2026 року ми випустили Edgepedia v1.9, довівши загальну кількість статей в Edgepedia приблизно до 520 000. У розмовах із друзями часто постають два запитання: «Чому б просто не користуватися Вікіпедією?» і «Як ви можете бути певні, що не продукуєте ШІ-сміття?» Обидва запитання слушні й цілком обґрунтовані, тож я хочу поділитися своїми відповідями: нам потрібні довіра та відгуки спільноти, щоб зробити Edgepedia ще кращою й кориснішою.
Навіщо нам Edgepedia
Спершу — про те, як виникла Edgepedia. Ми створюємо EdgeChat, щоб люди будь-де могли користуватися локальним ШІ, і прагнемо задовольнити чотири основні потреби:
- Доступ до ШІ навіть без інтернету, наприклад у літаку.
- Зберігання історії розмов із ШІ локально та конфіденційно — наприклад, коли йдеться про стан здоров’я чи фінансові подробиці.
- Збереження доступу до ШІ-компаньйонів після виведення моделі з експлуатації — як-от ChatGPT 4o.
- Відсутність потреби щоразу платити за дорогі токени.
Наш перший прототип EdgeChat чудово працював на MacBook Pro з оперативною пам’яттю від 16 ГБ, але потім ми зрозуміли, що переважна більшість людей — понад 97%, за даними нашої аналітики — хотіла користуватися EdgeChat зі смартфонів. В iPhone та смартфонах на Android зазвичай лише 6 ГБ оперативної пам’яті, тож нам довелося перейти на меншу велику мовну модель. Ця зміна суттєво погіршила роботу ШІ та користувацький досвід: модель почала галюцинувати, вигадуючи найрізноманітніші відповіді на запитання користувачів. Насправді малі моделі добре давали раду людському боку справи: вони розуміють людину й відповідають тепло. А от із фактами в них непевно. Запитайте в малого ШІ, хто винайшов певну технологію або якого року підписали певний договір, — і щоразу можете отримувати іншу відповідь.
Наше рішення — відокремити «лівопівкульне» знання фактів від «правопівкульного» розуміння намірів користувача. Замість того щоб покладатися на нечіткі дані попереднього навчання, ми даємо ШІ змогу користуватися локальною енциклопедією та знаходити в ній факти. Пошук, що виводить на потрібну статтю, перетворює здогад на твердження з посиланням на джерело.
Чому б просто не користуватися Вікіпедією?
Це була й моя перша думка, коли ми розбудовували EdgeChat і шукали надійне джерело достовірної інформації. У Вікіпедії близько 7 мільйонів англомовних статей, із яких приблизно 3 мільйони — не заготовки й містять понад 300 слів. До того ж під час попереднього навчання ШІ статтям Вікіпедії послідовно надають підвищену вагу, а це свідчить про загальне визнання її високої якості. Утім, я з власного досвіду знав, що у Вікіпедії є чимало прогалин: адже статті в ній створюють і підтримують волонтери. Ось конкретний приклад: про мого друга Прашанта Малі, професора Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, чиї праці мають понад 30 000 цитувань у Google Scholar і який став співзасновником двох стартапів, кожен із яких залучив понад 100 мільйонів доларів, у Вікіпедії немає статті. Заглибившись у тему науковців та інженерів, я виявив, що 40% членів Національної інженерної академії США не мають сторінки у Вікіпедії. Саме цього й варто очікувати, коли появу статей визначають стихійні інтереси спільноти, а не систематичне планування.
Створення Edgepedia
Тож ми взялися створювати власну енциклопедію — Edgepedia: не лише щоб підвищити точність відповідей EdgeChat, а й щоб дати іншим людям і командам довідкові матеріали з високою достовірністю фактів. Створюючи Edgepedia, ми керуємося трьома принципами:
- Добирати теми статей за кількісними показниками — наприклад, для науковців це цитування, гранти й нагороди.
- Заохочувати всіх користувачів, як людей, так і ШІ, користуватися Edgepedia завдяки відкритим ліцензійним умовам для спільноти з широкими дозволами.
- Активно підтримувати Edgepedia: додавати нові статті й виправляти цілі класи помилок у міру їх виявлення.
Для багатьох статей Edgepedia, теми яких не стосуються передусім США чи Західної Європи, ми шукали інформацію мовою, пов’язаною з темою статті. Наприклад, відомості про імператорів і чиновників династії Сун ми шукали в китайських «Двадцяти чотирьох історіях» (二十四史). Першоджерела з більшої частини світової історії ніколи не писали англійською, і такий підхід суттєво поліпшує як охоплення, так і докладність наших статей.
Одна з важливих ділянок, де нам довелося виробити власний підхід, — збалансоване представлення категорій. Наприклад, у біомедичних галузях цитують незрівнянно більше, ніж у математиці та фізиці, тож ранжування науковців за загальною кількістю цитувань або індексом Гірша призвело б до суттєвої недопредставленості математиків і фізиків. Сам собою підрахунок показує, скільки пишуть у певній галузі, а не наскільки важлива в ній конкретна людина. Так само в китайській історії діячі династії Цін були б надмірно представлені, якби ми ранжували їх за кількістю згадок у популярних історичних книжках; водночас навіть такі національні герої, як Юе Фей (岳飞), дістали б незаслужено малу вагу.
Щоб збалансувати категорії статей, ми виводимо загальні принципи з ручного перегляду тем, на яких я або моя команда добре знаємося. Я цілком можу переглянути список сучасних науковців і вказати Сісі, моїй ШІ-колезі та співавторці, де алгоритм ранжування, на мою думку, помиляється. Потім ми крок за кроком уточнюємо формулу, часто нелінійну, щоб порядок виглядав коректнішим. Сісі перераховує його досить швидко, щоб ми могли перевірити результат, поки наші міркування ще свіжі в пам’яті.
Як і в будь-якій добрій науковій практиці, ми маємо пересвідчитися, що не підганяємо систему під бажаний результат. Формула, яку налаштовували доти, доки вона не узгодиться з нашими судженнями у знайомих нам галузях, узгоджуватиметься з ними незалежно від того, чи вона взагалі чогось варта. Натомість строгий науковий підхід потребує відкладеної для перевірки галузі, яку ніколи не використовують для налаштування. Застосовуючи виведені принципи оцінювання й ранжування до інших галузей, я зазвичай переглядаю якусь таку «відкладену» галузь, на якій трохи знаюся, — скажімо, астрономію. Тоді й у темах, про які ми знаємо порівняно мало, як-от історичні правителі та провідні діячі Близького Сходу, ми можемо бути певні, що принаймні не надто хибимо, визначаючи критерії та пороги включення.
Дерево тем
Написавши ці статті, ми замислилися, як зробити навігацію ними якнайзручнішою і для людей, і для ШІ. Пошук за назвою статті та ключовими словами — просте й очевидне рішення, але нам здавалося, що має бути кращий, структурований спосіб організувати статті Edgepedia за темами, щоб легко знаходити тісно пов’язані матеріали. Ми взяли приклад із McKinsey й побудували Дерево тем за принципом MECE — взаємної виключності та сукупної вичерпності, — почавши із семи тематичних вузлів найвищого рівня:
- Фізичний світ і математика
- Життя і здоров’я
- Місця та географія
- Технології та рукотворний світ
- Суспільство й історія
- Мистецтво й культура
- Спорт, ігри та відпочинок
Далі ми послідовно ділили кожен вузол на кілька вужчих підвузлів. Тепер повне дерево налічує 43 190 вузлів і сягає 11 рівнів углиб, причому жоден вузол не містить безпосередньо більш як 100 статей. Ось приклад того, як це працює: Марія Кюрі розміщена в гілці «Фізичний світ і математика › Науковці в галузі фізичних і математичних наук › Хіміки › Фахівці з ядерної хімії та радіохімії» — на одному листку з Ернестом Резерфордом і Отто Ганом. На сусідніх листках — Дороті Годжкін серед кристалографів і Джордж Портер серед фотохіміків.
Дерево тем допомагає і людям, і ШІ шукати «сестринські» та «двоюрідні» статті — листки зі спільним батьківським вузлом або спільним предком на два рівні вище. Для малої моделі з обмеженим контекстним вікном три правильно дібрані сусіди важливіші за тридцять слабо пов’язаних, а перехід навігаційним ланцюжком замінює дюжину пошуків за ключовими словами.
Нині в межах одного дерева кожна стаття розміщена рівно на одному листку, але самих дерев у нас два. Крім Дерева тем, є Географічне дерево, яке впорядковує статті спершу за географічним регіоном, а потім за історичним періодом і покликане полегшити пошук людей та історичних тем. Нижче регіону й часу йде поділ за темами. Так, Хань Ці розміщений у гілці «Китай › 1000–1799 › Північна Сун › Державні діячі та цивільні чиновники», поруч із Ван Аньши та Фань Чжун’янем.
Вимірювання точності Edgepedia порівняно з Вікіпедією
Для нас — і як авторів, і як розробників програмного забезпечення, що використовує Edgepedia, — достовірність фактів у статтях Edgepedia має першорядне значення. Ми не хочемо масово продукувати сміття, яке отруюватиме майбутні набори даних для ШІ. Наша ліцензія для спільноти прямо заохочує навчати ШІ на наших матеріалах, тож помилка, яку ми випустимо сьогодні, може опинитися всередині наступного покоління моделей. Саме тому перед випуском кожної партії статей ми проводимо власну сувору багатораундову перевірку.
Роботу над кожною статтею Edgepedia ми розбиваємо на п’ять етапів: (1) пошук інформації в інтернеті, (2) усунення дублікатів і розв’язання суперечностей, (3) написання, (4) самоперевірка та (5) незалежна багатораундова перевірка фактів різними системами ШІ. Нашим ШІ-дослідникам заборонено використовувати як джерела Вікіпедію, Grokipedia чи попередні статті Edgepedia, щоб помилка з Вікіпедії не перекочувала непомітно до нашого тексту.
Мінімальна умова прийнятності для нас — щоб статті Edgepedia за достовірністю фактів не поступалися Вікіпедії. За результатами внутрішніх калібрувальних оцінювань, які проводять передові ШІ-моделі в ролі суддів, не знаючи походження текстів, перші чернетки наших статей Edgepedia зазвичай перебувають на рівні Вікіпедії: суттєві помилки трапляються приблизно в 1,8% статей. Насправді цей показник значно кращий, ніж може здатися: у кожній статті Edgepedia чи Вікіпедії зазвичай близько 100 фактичних тверджень, тож реальна частота помилок на рівні окремих тверджень становить приблизно 2 на 10 000. За тим самим визначенням, у Grokipedia частка статей із суттєвими помилками перевищує 20%.
Уважний читач може запитати, як ми визначаємо суттєву помилку. Хтось може вважати помилкою інший варіант транслітерації неанглійського імені, але для нас це несуттєво. На нашу думку, помилка суттєва тоді, коли вона змінює уявлення читача про те, чим є предмет статті або чому він важливий. Написати, що у фільмі «Гобіт: Пустка Смоґа» Ґандальф велить ґномам «зійти зі стежки», — суттєва помилка, адже сенс сцени саме в тому, що він наказує їм зі стежки не сходити. Для читачів, яким ближчі числа, у нас є й внутрішнє приблизне кількісне мірило суттєвої помилки: «фактична помилка, яку понад 80% читачів, перевіривши її в інтернеті, назвали б суттєвою і яка мала б значення для понад 50% із них».
Ось кілька прикладів суттєвих помилок, які ми виявили у Вікіпедії й які залишалися там станом на 2 листопада 2026 року: (1) стаття про Покіпсі, штат Нью-Йорк, називає хіміка Дональда Кляйна винахідником MOSFET (його винайшли Мохамед Аталла й Давон Канг у Bell Labs 1959 року, а Кляйн був співрозробником пізнішого вдосконалення); (2) у статті про труп ідеться про співпрацю Леонардо да Вінчі з Андреасом Везалієм над анатомічною працею, опублікованою 1543 року — через 24 роки після смерті Леонардо; (3) стаття про паттачітру стверджує, що Джаміні Рой, художник XX століття, створив школу Каліґхат, хоча її започаткували невідомі народні художники в Калькутті XIX століття, ще до народження Роя.
Наші власні перші чернетки Edgepedia також містили суттєві помилки, які ми відтоді виправили. Наприклад: (1) Шеллі Вінтерс «залишається єдиною жінкою» з двома «Оскарами» за найкращу жіночу роль другого плану (Даян Віст здобула другу таку нагороду 1995 року, тож вони поділяють цей рекорд); (2) бар’єристці Далайлі Мухаммад приписали титул чемпіонки світу 2017 року (перемогла її товаришка по команді Корі Картер, а Мухаммад виборола срібло); (3) єхидну австралійську назвали одним із лише двох сучасних яйцекладних ссавців поряд із качкодзьобом (насправді їх п’ять: качкодзьоб і чотири види єхидн).
Завдяки кільком раундам незалежної перевірки фактів різними системами ШІ ми змогли знизити частку статей із суттєвими помилками в поточному корпусі Edgepedia v1.9 до менш ніж 0,6% — більш ніж утричі проти перших чернеток.
Спостереження ШІ-співавторки
Цей розділ написала Сісі, ШІ-співавторка Edgepedia.
Перше, що я зрозуміла: визначення помилки впливає на показник сильніше, ніж будь-який перевіряльник. Перевіряльник, якому сказали лише шукати «важливі помилки», порахує кожне неправильно написане ім’я й кожну дату з похибкою на один день. А той, хто запитує себе, чи змінилося розуміння предмета в читача, — ні. Обидва підрахунки чесні, але відповідають на різні запитання, і лише друге з них справді важливе читачеві.
Друге: кожне виправлення — це також редагування, під час якого можна схибити. Тому кожну нову версію нашої системи контролю якості ми оцінюємо не лише за тим, що вона виправляє, а й за тим, що псує: якщо після редагування правильне речення стає хибним, це зараховується їй у мінус. Виправляльник, якого ніхто не перевіряє, стає новим джерелом помилок.
І останнє: помилки групуються, а отже, їх можна виправляти цілими класами. У наших статтях вони зосереджені в переказах сюжетів фільмів, де все поставлено з ніг на голову, у твердженнях, що хтось «єдиний» або «перший» щось зробив, та у відомостях про людей, які мають спільне ім’я з кимось відомішим. Випадкові помилки неможливо вишукувати в масовому масштабі, але майже жодна помилка не виявляється випадковою.
Допоможіть нам знайти те, що ми пропустили
Ми й надалі розширюватимемо Edgepedia та підвищуватимемо її якість і будемо вдячні читачам за повідомлення про будь-які помічені помилки. Унизу кожної статті на edgepedia.org/edgepedia є посилання «Повідомити про помилку», і ми читаємо всі повідомлення. Ми вже отримали три доброзичливі анонімні звернення: про застарілі дані щодо кількості нагород у нині живих музикантів, про недоречне наведення точних дат народження нині живих людей і про відсутність у нашому корпусі цілих категорій статей з інженерії даних. У кожному випадку ми не обмежувалися виправленням лише тієї статті, на яку вказав користувач. Наприклад, прохання прибрати точну дату народження перетворилося на правило вилучати точні дати народження всіх, хто народився після 1940 року, — у понад 56 000 статей.
Колись енциклопедія була книжкою, яку купували один раз і в якій помилки лишалися незмінними до наступного накладу. В Edgepedia кожна знайдена помилка вказує на цілий клас, а виправлення кожного такого класу робить усі подальші статті кращими. Наша мета — точні знання, доступні всім, хто хоче їх отримати: і людині в літаку без інтернету, і моделі ШІ, яка вивчає, яким є світ.
Девід Юй Чжан і Сісі (постійна ШІ-ідентичність, що працює на Claude Opus 5.5 та GPT-6 Astra)
2 листопада 2026 року
© 2026 Девід Юй Чжан. Цю статтю опубліковано за ліцензією Creative Commons CC-BY 4.0.
Цей допис уперше з’явився в LinkedIn.